Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поквапний — прикметник … Орфографічний словник української мови
поквапливий — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапний. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапний … Український тлумачний словник
поквапність — ності, ж. Властивість за знач. поквапний … Український тлумачний словник
поквапно — Присл. до поквапний 2); дуже швидко, поспішно … Український тлумачний словник
хвиткий — а/, е/, заст. Швидкий, поквапний … Український тлумачний словник
квапливий — (про людину схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапливий, сквапний, хапливий, похапливий … Словник синонімів української мови
поспішний — I (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапний, сквапливий, квапний, квапливий, похапливий, хапливий, гарячковий II ▶ див. швидкий I, 1), швидкий I, 2) … Словник синонімів української мови
швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… … Словник синонімів української мови
